ФОТОФОБІЯ

Перші ж вибухи, які пролунали у Харкові в лютому 22 року, змусили людей ховатися у метро. 12-річний Нікіта разом зі своєю родиною та багатьма іншими людьми жили на станції Героїв Праці. Мама не дозволяла йому підніматися на поверхню, тож усі розваги були обмежені заповненою людьми платформою, вагонами та знеструмленими коліями. 11-річній Віці пощастило більше, інколи вона виходила на вулицю. Документальний фільм «ФОТОФОБІЯ» знято у співпраці Словаччини, Чехії та України. Двоє режисерів Іван Ольховський та Павол Пекарчик приїхали до Харкова як волонтери. Вони прожили у метро два місяці, допомагаючи людям та паралельно знімаючи свій фільм. Станцію, де все відбувалося, згодом перейменували на «Салтівська». Родина Нікіти вийшла з метро через 10 місяців. Його молодша сестра ходить у школу, яку облаштували на цій станції. Їхня квартира на Салтівці вціліла, хоча сам будинок пошкоджено вибухами. Віка з мамою нині живе у Фінляндії.