Фільм-лекція «Наш Батько»

Не забувай про маску.

Вона потрібна усім гостям, навіть наймолодшим.

Раді запросити усіх охочих на спеціальні покази фільму «Наш Батько».

12 серпня у Львові (Forum Lviv)

Спецпоказ італійської кримінальної мелодрами зі вступною лекцією кіномена Станіслава Тарасенка, який детально розповість про цю стрічку. «Наш батько» – фільм, в певному сенсі, автобіографічний для режисера – став хітом Венеціанського кінофестивалю, отримавши «Кубок Вольпі» за «Найкращу чоловічу роль» П’єрфранческо Фавіно, а також номінації на «Золотого» і «Срібного левів». Критики стрічку хвалять! Вони пишуть: «Чудовий приклад того, що італійське кіно живе не тільки комедіями. Ця історія драматична і болюча – тому що абсолютно реальна». Або так: «Красиве і надихаюче, якщо можна так сказати, дослідження дитячих травм з дійсно потужним сюжетом і чудовим акторським складом». І ще так: «Одна з найбільш похмурих сторінок італійської історії минулого століття вперше розказана без нав'язливої ідеї реалізму і скрупульозної вірності фактам. Клаудіо Ноче вибрав точку зору 10-річної дитини – його напівказкове бачення на тлі безхмарного літа, першої справжньої дружби і чуйних відносин з батьком. Це чудово».

19:00 – початок лекції

19:30 – початок кінопоказу

14 серпня у Харкові

Лекція кінознавця Родіона Броннікова про художні особливості та переваги учасника основного конкурсу Венеційського кінофестивалю 2020, де фільм отримав премію Кубок Вольпі за найкращу чоловічу роль. Але цією акторською роботою стрічка не обмежується.

19:00 – початок лекції

19:30 – початок кінопоказу

Опис фільму: «Рим. 1976 рік. Свинцеві роки – так прийнято називати цей період у житті Італії через розквіт вуличної злочинності та діяльність радикальних організацій. 10-річний Валеріо (Маттіа Гарачі) – дуже самотня дитина. Батьки завжди на роботі, а у школі ніхто з ним не товаришує, хоч вчителі й наголошують, що його батько герой. Насправді ж батько заступник мера міста. Одного ранку Валеріо прокидається від звуку пострілів. На батька вчинено замах. Усі думають, що він нічого не бачив, хоча це не так. Постійний страх не полишає хлопчика ні на хвилину. Легше стає тільки з появою нового друга. Крістіан на кілька років старший, сміливий та веселий.»