Фотофобія

ОПИС ФІЛЬМУ:

Перші ж вибухи, які пролунали у Харкові в лютому 22 року, змусили людей ховатися у метро. 12-річний Нікіта разом зі своєю родиною та багатьма іншими людьми жили на станції Героїв Праці. Мама не дозволяла йому підніматися на поверхню, тож усі розваги були обмежені заповненою людьми платформою, вагонами та знеструмленими коліями. 11-річній Віці пощастило більше, інколи вона виходила на вулицю.

Документальний фільм «ФОТОФОБІЯ» знято у співпраці Словаччини, Чехії та України. Двоє режисерів Іван Ольховський та Павол Пекарчик приїхали до Харкова як волонтери. Вони прожили у метро два місяці, допомагаючи людям та паралельно знімаючи свій фільм. Станцію, де все відбувалося, згодом перейменували на «Салтівська». Родина Нікіти вийшла з метро через 10 місяців. Його молодша сестра ходить у школу, яку облаштували на цій станції. Їхня квартира на Салтівці вціліла, хоча сам будинок пошкоджено вибухами. Віка з мамою нині живе у Фінляндії.

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ!

Як ми працюємо:

Щоб дізнатись, чи працює потрібний тобі кінотеатр, перейди в наш телеграм-канал: https://t.me/plankiua.

Відміна сеансу:

Якщо твій сеанс буде перервано, не хвилюйся, Планета Кіно поверне тобі квитки!

Що робити — читай на нашому сайті в розділі «Допомога».

Зверни увагу! Під час та після тривалих повітряних тривог, ми отримуємо багато запитів через масові скасування сеансів. У таких випадках ми можемо відключити телефонну лінію у разі перевантаження, а час нашої відповіді в месенджерах та на пошті через велику чергу може займати до однієї доби.

Гардероб:

Ми вирішили, що гардероб під час війни не працюватиме. Черга до гардеробу, що змушує глядачів затримуватися в кінотеатрі, та сигнал тривоги — комбінація, якої ми прагнемо уникнути. Для нас важливо, щоб у разі повітряної тривоги глядачі могли максимально швидко дістатися укриття та мали з собою власні речі. До того ж, через нестабільну ситуацію з електроенергією та теплопостачанням у залах може бути прохолодно.