Допрем'єрний показ «Терикони» (0+)

Важлива інформація перед покупкою квитків:

- Відповіді на поширені питання про перервані сеанси або повернення квитків — у нашому чат-боті: https://t.me/PlanetaKino_bot.

- Дізнатись, чи працює потрібний тобі кінотеатр, можна в нашому телеграм-каналі: https://t.me/plankiua.

- Залишити запит на повернення квитків у формі, якщо сеанс не відбувся: https://bit.ly/3TTR6nf.

Зверни увагу! Під час та після тривалих повітряних тривог, ми отримуємо багато запитів через масові скасування сеансів. У таких випадках ми можемо відключити телефонну лінію у разі перевантаження, а час нашої відповіді в месенджерах та на пошті через велику чергу може займати до однієї доби.

18 жовтня у Львові (Forum Lviv)

Допрем'єрний показ українського документального фільму «Терикони» за участі знімальної групи: режисера-постановника і сценариста Тараса Томенко разом з оператором стрічки Михайлом Любарським. Після вступного слова та кіноперегляду вони поспілкуються з глядачами.

19:40 – вступне слово режисера та оператора;

19:50 – початок кінопоказу;

21:10 – відповіді на запитання глядачів.

Опис стрічки: «На початку війни, що йде вже 9 років, ракета, випущена російськими військами у новорічну ніч, назавжди змінила життя 15-річної Насті і її брата, вбивши батька та зруйнувавши будинок. Уже п’ять років вони живуть в шахтарському місті Торецьку на лінії розмежування за 500 метрів від фронту. Дівчина зрідка ходить у напівзруйновану школу, слухає музику та збирає металобрухт з родичами, щоб вижити. Її молодший брат, який народився вже після початку війни, і не знає, що таке мирне життя, збирається до першого класу. Він любить залазити на купу кісток, щоб спостерігати захід сонця, поки вітчим копає могили, щоб заробити грошей на новий костюм і рюкзак для хлопця.

Документальна стрічка «Терикони» режисера Тараса Томенка була представлена на Берлінському кінофестивалі за 4 дні до повномасштабного вторгнення. Томенко почав знімати війну ще у 2014 році та через прикрий інцидент увесь напрацьований матеріал було втрачено. Почати знову знімати запропонувало Державне агентство України з питань кіно. Героїню Настю знімали впродовж 4 років, аж поки вона не отримала паспорт громадянина України».